Происхождение и значение фамилии Скорик

Фамилия Скорик ведет свое начало от прозвища Скорик. Прозвище Скорик восходит к прилагательному «скорый», т.е. «быстрый». Скорее всего, такое прозвище закреплялось за бойким, проворным молодцом или мастером, выполняющим свою работу качественно и в срок.

Прізвище СКОРИК походить із часів української Козаччини. У селі Скорики Підволочиського району Тернопільської області існує така легенда. Коли Богдан Хмельницький під час Визвольної війни українського народу в 1648-1654 роках звелів доставити його важливий документ, то скомандував покликати козака скорика. Це означало, що потрібен йому був сміливий козак розвідник, вправний кіннотник, котрий скоро міг отримати цінну інформацію, був хоробрим, спритним і кмітливим вояком, що завжди міг знайти вихід зі скрутної ситуації. У реєстрах української козацької старшини Гетьманської України, виданих В.Кривошеєю, В.Зарубою, у 2-ій сотні Переяславського полку значиться писар Степан Скорик, у Лубенському полку -- значковий товариш Кузьма Скорик, Лубенський сотник -- Леонтій Скорик, Піщанський (Переяславщина) городський отаман Михайло Скорик.
Є село Скорики й у Золочівському районі Харківської області, яке засноване козацькими вихідцями з Правобережжя, котрі заселяли Слобожанщину в 16-17 сторіччях. У відомого українського письменника Квітки-Основ*яненка, в його "Сватанні на Гончарівці" є образ содатат Йосипа Скорика. Так що не слід спрощувати до "проворного молодца, мастера" поважне історичне українське прізвище -- СКОРИК.
Цей короткий опис прізвища досліджено й виконано журналістом Михайлом Скориком із Дніпропетровська.

Я жыву в селе Сориковка Черкасской обл.Золотоношский р-н.И оно тоже имеет к фамилии СКОРИК пол села Скорик.

Основа фамилии, прозвище Скорик, видисо восходит к прилагаетльному скорый — быстрый (Э)Но подвижный; вспыльчивый.
Скорик, Скорына (скорый) — украинские фамилии. Но у Даля скорынья, астрах. — челюсть